Де знайти резерви для прикраси міст?

Де знайти резерви для прикраси міст?

Цікава ситуація склалася в столиці. У якому ще місті є відразу дев'ять діючих залізничних вокзалів: Білоруський; Казанський; Київський; Курський; Ленінградський; Павелецкий; Ризький; Савеловский і Ярославський. Але ж окрім самих вокзалів у кожного напряму є станції, полустанки і платформи в межі міста.


Але найголовніше — самі надземні залізничні колії, прокладені по міській території! Про це особливо не замислюєшся, звикнувши об'їжджати "залозку" по довгій траєкторії через усілякі мости і шляхопроводи в різні, начебто близько розташовані місця, як з одного анклава в інший.

Адже окрім видимих і вже звичних незручностей, головне тут — не зовсім розумне використання міської землі, що має цілком визначене за вартістю грошове вираження.

Земельні ділянки, на яких розташовані шляхи, є смугою відведення залізниці, а вона — залежно від категорії, характеру насипу і ухилу місцевості — складає від 20 до 52 метрів завширшки. Але ж, окрім самої смуги відведення, з обох боків до неї примикає охоронна зона з особливим режимом використання землі.

Це величезні площі дорогоцінної міської землі, правда, ще в стародавні часи виведені із зони інтересів міста і городян.


Зрозуміло, що закони і нормативи по використанню цих площ розроблялися в першу чергу самими монополістами(раніше МПС, а зараз РЖД), але непогано було б подивитися на досвід інших країн.

Мене уразив ще за радянських часів раціональний підхід тодішньої Чехословаччини до використання землі, зайнятої залізничними коліями. На багатьох магістралях, що проходять через населені пункти, в насипі були вбудовані заводським способом виготовлені залізобетонні блоки автомобільних гаражів, майстрових і складських приміщень.

Усе це існувало вже давно, але ж прогрес і людська думка не коштують на місці. У багатьох країнах в містах залізничні колії взагалі вже давно відведені під землю.

Досить поглянути хоч би на вокзал в Антверпені з тими, що йдуть вниз чотирма поверхами, де в трьох рівнях знаходиться 14 залізничних колій.

Далі шляхи виходять на поверхню вже за межею міста. Адже цей вокзал такий же древній, як і наші. Просто він з розумом не так давно реконструйований і створений в нинішньому вигляді. Причому з колишнього тупикового він перетворився на повноцінний центральний вокзал, працюючий на усі існуючі напрями.

Можна доки далі і не говорити про такі міста, як Бостон, де взагалі усі транспортні шляхи, включаючи автодороги, стали підземними на усій території міста, а усе необхідне подається вгору виключно вертикальним транспортом.

Технічно виконати подібні роботи нині, з урахуванням потужних прохідницьких щитів і сучасних технологій, не представляє великої праці. Та і фінансово, враховуючи фантастичну вартість земель, що звільнилися, для потреб міста, швидше за все, не буде таким обтяжливим. Головне — бажання і розуміння необхідності максимально корисного використання міської землі!


Найголовніше: боязкі кроки по використанню колишньої залізничної інфраструктури вже почалися. Два старі залізничні мости успішно перетворені на ті, що користуються популярністю пішохідні зони у Ненудного саду і Київського вокзалу.

Звичайно, у справі прикраси міст ми ще далекі від сміливих експериментів французьких і американських дизайнерів, що розташували на колишніх і вже не діючих залізничних коліях самі прекрасні парки і сквери, такі як парк в центрі Парижу або парк High Line в Нижньому Манхеттені.

У нас країна північна, і, можливо, у нас між рейок і не приживеться японська вишня, як в Нью-Йорку.

Але ми ж можемо почати спочатку і з берізок.

Тим більше що вони адже нам набагато ближче до серця!

Головне — захотіти і почати.