Чи можна перетворити Марс на копію Землі?

Чи можна перетворити Марс на копію Землі?

Відправка, що відбулася минулого року, на Марс корабля з манекеном людини приватної космічної корпорації(мільярдер Илон Маск) після бурхливих захоплень в ЗМІ почала придбавати реальніший відтінок з цікавими питаннями.


З давніх часів четверта від Сонця планета привертала увагу людини тим, що здавалася цілком придатною для життя. Ця ілюзія отримала сильне підкріплення, коли в телескоп були виявлені на поверхні Марса як би канали. На жаль, потім з'ясувалося що тут просто оптичний обман і ніяких каналів, заповнених водою, на Червоній планеті немає і не може бути за визначенням.

У будь-якому астрономічному довіднику, що містить розділ про планети нашої Сонячної системи, вказується, що на Марсі надзвичайно слабка атмосфера. Атмосферний тиск на поверхні Марса в 160 разів менше, ніж на Землі. При такому тиску і дуже низьких температурах(до мінус 100 і більше) вода не може бути в рідкому вигляді.

Знову ж таки, що таке вода? Це два атоми водню і один атом кисню. Але кисню в атмосфері Марса лише 0,145% від загального об'єму атмосфери. А що стосується водню, то тут і зовсім показник, що прагне до абсолютного нуля.

Тоді з чого складаються полярні шапки Червоної планети? Адже вони сприймаються білими, схожими на сніговий або крижаний покрив. Але ж атмосфера Марса на 95% складається з вуглекислого газу. При низьких температурах він замерзає і осідає якраз там, де найхолодніше — на полюсах.


Дуже тонка атмосфера не затримує сонячну і міжзоряну радіацію. Доба на Марсі — 24 години 37 хвилин. Тобто лише трохи більше земних діб. Віддаленість Марса від Сонця, здавалося б, дає підстави вважати, що ця планета менш схильна до сонячної радіації. Але земна атмосфера має озон, який рятує нас неабиякою мірою. На Марсі такого захисту немає. У результаті космонавт, що живе на поверхні Марса, за дві доби отримає дозу опромінення, яку він на Землі отримає за рік! А підвищене опромінення — серйозні захворювання по лінії онкології. Отже, тривалість життя космонавтів на Марсі буде значно менше, ніж на Землі.

З'являється актуальне питання: а чи треба колонізувати Марс? Що наша цивілізація там забула? Космічні польоти і експедиції(а особливо з метою створення постійного поселення) — величезні фінансові витрати, у той час коли у нас украй погано вирішені на власній планеті багато проблем.

Припустимо, ми хочемо знайти сліди життя на Червоній планеті у далекому минулому, коли на ній була потужніша атмосфера і текли річки. Припустимо, знайшли. Що далі? Куди віднести колосальні грошові витрати? Згоден, сам по собі факт того, що в нашій Сонячній системі колись вже було життя — дуже важливий момент для науки. Але як цей факт використати для поліпшення життя на Землі? Наприклад, для призупинення глобального потепління, роззброєння, рішення проблем екології, безробіття і так далі?

Створення колонії на Марсі(в той час, коли її немає ще навіть на місяці) — зомбування людства можливістю у разі глобальних катастроф на Землі переселення на запасну планету. На жаль і ах, переселяться лише ті, хто має мільярдні статки для придбання місця в кораблі і на предмет створення прийнятних собі умов для життя глибоко в надрах Марса(тільки потужний шар грунту може захистити там від радіації і бомбардування метеоритами).

Загидивши одну планету, хочемо загидити іншу? Пани-мільярдери, може, все-таки простіше вам домовитися між собою і зайнятися рішенням земних проблем? Але не домовляються! Зате в західному друці з'явилося повідомлення про те, що Марс, можна пристосувати для життя. Яким чином?

Пропонується зіштовхнути з орбіти супутники Марса — Фобос і Деймос. Вони впадуть на планету і викличуть великі зміни на ній. Зокрема, можуть почати вивергатися вулкани і з надр почне виливатися вода. І чим, мовляв, не Земля? Клімат стане теплим, з'явиться атмосфера, потечуть річки.

Але це чистісінькі фантазії, оскільки об'єми Фобоса і Деймоса такі, що вони розколють Марс на частини. І він стане другою зниклою планетою, як і Фаетон. А на Землю почнуть падати астероїди і метеорити, народжені із залишків Марса.