Сережки. Минуле і сучасність: історія еволюції прикрас

Сережки прийшли до нас з глибокої давнини і ніхто не бере під сумнів твердження, що саме ці оздоби найкраще підкреслюють жіночу красу. Згадаємо їх історію.

Древній світ


В Єгипті сережки були прикрасою для фараонів і їх родичів, причому їх носили навіть діти. Прикрас із срібла знайдено мало - їх виготовляли переважно із золота і оздоблювали дорогоцінним камінням - турмаліном, яшмою чи лазуритом. Сережки, що були знайдені в гробниці цариці Клеопатри були прикрашені величезними перлинами і коштували немалі гроші - таку оздобу міг дозволити собі тільки великий правитель.

Цікаво, що статуї котів з палаців фараонів теж мають в вухах сережки. Невідомо, чи єгиптяни дійсно проколювали звіряткам вуха, чи скульптори таким чином позначали їх божественний статус. Вчені важають, що прикраси не тільки показували статус володаря, але і захищали його від злих духів, що проникали в тіло людини через природні отвори.

В Грецію мода на вушні оздоби прийшла зі сходу. Спочатку їх носили багаті жінки і дівчата, потім цим захопилися високооплачувані гетери. В ранній Римській імперії сережки носили всі. Не обійшло це і самого Юлія Цезаря. Пізніше чоловіки відмовилися від цього звичаю. Поважні мотрони носили складні прикраси із дорогоцінних металів і коштовного каміння, а їхній дерев'яний і металевий аналог дістався рабам, як ознака низького соціального статусу.

Середні віки і Відродження

В Західній Європі епохи Середньовіччя сережки повільно виходять з ужитку. Причиною була мода на довге волосся, що прикривало шию. Не останню роль зіграли церковники, які не могли змиритися з тим, що миряни проколюють дане Богом тіло, щоб оздобити його сатанинською біжутерією. Сережки надовго стають ознакою простого люду і тодішнього кримінального елементу: розбійників, крадіїв, піратів. Серед останніх вони також означали і статус: прикрасити вуха (і заодно класти ноги на стіл в кожній таверні) мав право лиш той, хто побував у морській битві. Оздоби використовувались піратами для оплати ритуальних послуг: кожен, хто знаходив потопельника з сережкою, міг забрати її собі, поховавши покійника згідно християнського обряду.

В дещо пізніший час моряки замовляли прикраси з вигравіруванними назвами рідних міст або портів у надії, що тіло відправлять додому. Також важливо, що сережки приносять удачу і захищають від хвороб.


Починаючи з п'ятнадцятого століття повертається шляхетська мода на коротке волосся у чоловіків і прикрашати вуха знову стає популярним. Не минають нові вітри і людей мистецтва - сам Вільям Шекспір носив сережки.

Модерновий період

На початку епохи Просвітництва модниці мучили вушка складними конструкціями із золота і дорогоцінного каміння. Найбільш популярними були сапфіри, смарагди, рубіни, ювеліри починали використовувати алмази.

З приходом дев'ятнадцятого століття жіночі зачіски прикривали шию і на сережки звертали меншу увагу. Справи змінилися під час правління королеви Вікторії, стиль котрої наслідували не тільки англійки, а й модниці на континенті. Її любов до видовжених сережок з дорогоцінним камінням змінила європейську моду.

До середини минулого століття проколювання вух було домашньою справою і робилося це за допомогою звичайної голки. Не дивно, що частина жінок відмовлялася від болючої і часто небезпечної процедури. Для них були вигадані кліпси. Зазвичай вони були прикрашені геометричним або рослинним орнаментом. Під впливом ще одної королеви, Єлизавети Другої, в моду входять витончені сережки-гвіздочки. В останні десятиліття ці прикраси припали до вподоби і чоловікам.


Джерело: https://golden-lady.com.ua/sergi-koltsa.html