Валютні операції банків: види та особливості

Валютні операції - це угоди, які врегульовані міжнародними угодами або національним законодавством з використанням валютних цінностей.


Типи валютних операцій


1. Валютні строкові операції (ф 'ючерсні, форвардні) - це угоди, під час яких сторони домовляються про постачання певної суми валюти через обумовлений термін після завершення операції за тим курсом, який зафіксований в момент укладення. У валютних термінових операцій існують дві особливості.

Курс валют фіксується при укладенні угоди, хоча і виконується вона через певний період часу.

Між укладенням і виконанням угоди існує часовий інтервал. Термін виконання, тобто постачання валюти, визначається як закінчення періоду від моменту вчинення правочину або інший період у межах строку.

З іноземними валютами строкові угоди здійснюються:

- в отриманні за рахунок курсової різниці спекулятивного прибутку;


- при страхуванні за кордоном прямих або портфельних капіталовкладень від можливих збитків у зв 'язку зі зниженням курсу валют, в яких вони здійснені;

- при обміні (конверсії) в комерційних цілях, тобто завчасному продажу валютних надходжень або купівлі для майбутніх платежів іноземної валюти.

Застосування для покриття валютного ризику термінових угод під час здійснення комерційних операцій набуло широкого поширення в 70-х роках під час переходу до валютних плаваючих курсів.

2. Валютні операції банків "СПОТ" найбільш поширені. Вони становлять до 90% загального обсягу валютних угод. Полягає їх сутність у купівлі-продажу валюти за умови поставок банками на другий робочий день з моменту здійснення операції за курсом, який був зафіксований при її укладенні. При цьому робочі дні рахуються по кожній з валют, які беруть участь в угоді. Тобто у випадку, якщо наступний день дати угоди неробочий для однієї з валют, то період постачання валют стає більше на один день, а якщо для іншої валюти наступний день є неробочим, поставка також збільшується на один день.

У подібних угодах постачання валюти проводиться на ті рахунки, які вказані банками-одержувачами. Переведення валют у дводенний термін диктувалося раніше об 'єктивними труднощами його здійснення в більш короткий часовий період, до того ж був потрібен аналіз валютних операцій комерційного банку.


Найбільш мобільним елементом у валютних позиціях є операції банків на валютному ринку з терміновим постачанням, але при цьому вони укладають в собі деякий ризик. За допомогою операції "СПОТ" банками забезпечуються потреби клієнтів в іноземній валюті, здійснюються спекулятивні та арбітражні операції, перетікання капіталів з однієї валюти в іншу.

3. Угоди "СВОП" є різновидом угоди, яка поєднує готівкові валютні операції банків. Відомі подібні банківські дії з середньовічних часів, коли італійськими банкірами проводилися операції з векселями. Пізніше вони стали розвиватися у формі депортних і репортних операцій. Депорт - це поєднання взаємопов 'язаних угод у порядку, зворотному репорту, в якому проводиться готівковий продаж іноземної валюти та її купівля на термін.

Пізніше валютні операції банків "СВОП" придбали форму обміну депозитами на еквівалентні суми в різних валютах. Недоліком цієї операції було збільшення балансу банку, що створювало додаткові ризики і погіршувало коефіцієнти. Валютні операції банків "СВОП" вирішують ці проблеми, облік проводиться на позабалансових статтях, що означає, що обмін валют здійснюється у вигляді купівлі-продажу.

"СВОП" поєднує в собі купівлю-продаж валют на умови негайної поставки з контрзробкою з тими ж валютами на певний період. Про зустрічні платежі домовляються при цьому два партнери (корпорації, банки та інші).