Навіщо потрібна люстра?

Навіщо потрібна люстра?

Перед початком ремонту у багатьох частенько виникає питання: чи «Потрібна люстра»? З появою в нашому житті найрізноманітніших точкових світильників, світлодіодних стрічок і так далі, люстри деякі вважають пережитком минулого. Спробуємо розібратися чи можна повністю відмовитися від люстри у будинку і чи принесе нам це довгождане щастя!  

Люстра як символ достатку і благополуччя

Якби це ж саме питання «Навіщо потрібна люстра»?  ви задали своїй мамі (чи бабусі) років так 20-30 назад, вона б дуже йому здивувалася і сильно засумнівалася у ваших розумових і логічних здібностях.

У ті стародавні радянські часи люстра була практично єдиним повноцінним джерелом світла в кімнаті. Альтернатив їй не було. Немає люстри — немає світла. Максимум, на що ви могли розраховувати — це безликий плафон або лампочка «Ілліча» загорнута в абажур з газети. Але сьогодні, ми маємо гарний вибір люстр, навіть нестандартних і цікавіих, наприклад тут - supersvet.com.ua/interernoe-osveshhenie/lyustry/.

Ну а ще люстра, особливо хороша чеська люстра, була предметом жадання усіх господарських жінок. За люстрами полювали, роками стояли за ними в черзі, копили на неї. Наявність люстри в квартирі була підтвердженням високого статусу хазяїна, символом благополуччя. Вона як би говорила сама за себе, що життя вдалося!

Що ж сталося зараз? Чому частенько виникає питання у тих, хто робить ремонт або в'їжджає в нову квартиру — чи «Потрібна нам люстра»?


Буде не зайвим нагадати, про що власне піде тут мова, що ж таке люстра? При цьому слові у нас виникає стійкий образ — підвісний світильник в класичному стилі з ріжками, кришталем і тому подібними атрибутами. Проте люстрою можна назвати будь-який центральний (чи не зовсім центральний) підвісний або стельовий світильник, який дає основне заливаюче освітлення. А вже з кришталем він або з ріжками це вже зовсім не обов'язково, тим більше зараз, коли всіляких оригінальних форм велика кількість.

Що ще окрім люстри?

Мабуть, у момент появи такого поняття як «євроремонт», а також точкових вбудовуваних світильників і стель з ГКЛ на нашому ринку, продаж люстр пішов на спад.

Так вподобаний нашим співгромадянам ремонт з приставкою «євро» років 10-15 назад став деякою віддушиною після одноликих радянських квартир. Це було щось новеньке, свіжіше, незвичайне для нашої людини. Але! Ми (українськи люди) були б не ми, якби не зробили усі по-своєму! Однотипні радянські квартири з килимами на стінах, однаковими меблями, однаковими люстрами ми поспішили поміняти на такі ж безликі апартаменти з однаковими перегородками з ГКЛ жахливих криволінійних форм, пластиковими панелями, жалюзі і великою кількістю синтетичних матеріалів.

Це євроремонт по-нашому, де домашній інтер'єр став нагадувати офіс, громадське приміщення. Тепер вважалося круто мати саме такий інтер'єр, і це був сучасний символ благополуччя. Люстри в такому приміщенні не малися на увазі зовсім і вважалися взагалі пережитком минулого і поганим тоном. Їм на зміну прийшли точкові світильники.

Точкові вбудовувані світильники стали незвичайно популярні у нашого споживача і стали альтернативою основному освітленню, функцію, яких, раніше, виконували люстри. Від центральної люстри стали відмовлятися зовсім на користь великої кількості точок, де самого світильника не повинно було бути видно. Деякі прародителі сучасних досить симпатичних, точкових світильників були дещо неоднозначні на вигляд. Або вони були відверто негарні і грубі, або нарочито нарядні і багаті. В основному робилися вони під лампу розжарювання або під спеціальні лампи-пігулки, які було не так -то просто дістати. Але це мало кого зупиняло. Євроремонт все-таки. Нове життя і все по-новому!

Саме так, коротко, можна змалювати, звідки ростуть ноги у цієї тенденції відмови від люстри.

Але час йшов, ситуація мінялася, євроремонтом усі скоро «наїлися» і це також стало ознакою поганого смаку, в моду входили нові стилі в дизайні інтер'єру. Але все-таки частенько і на форумах і в магазинах міста і до цього дня можна зустріти затятих супротивників люстр в домашніх інтер'єрах.