Комплексно про добрива: азот, калій, фосфор. За і проти

Комплексно про добрива: азот, калій, фосфор. За і проти

Догляд за садовими та овочевими культурами полягає не тільки в поливі, розпушуванні та мульчуванні, але також і у своєчасному підживленні рослин. Своєчасне внесення мінеральних добрив сприяє зміцненню, зростанню і підвищенню врожайності, сприяють збагаченню ґрунту мікро- і макроелементами.


  • Види добрив;
  • Азотні добрива та їх застосування;
  • Калійні добрива та їх застосування;
  • Фосфорні добрива та їх застосування;
  • За застосування добрив;
  • Проти застосування добрив.
  • Добрива діляться на натуральні (гній, компост) і мінеральні (сечовина, селітра, азот та ін.);
  • Вони можуть бути простими (азот, фосфор, калій) і комплексними (що складаються з декількох елементів);
  • Випускаються в різній формі - гранули, порошок, таблетки та ін.;

Добрива різняться кількістю діючої речовини.

Азот - важливий елемент живлення для рослин. Достатня кількість азоту в ґрунті сприяє підвищенню та якості врожаю. Азотні добрива використовують для підживлення овочевих культур (картопля, томат, буряк, морква, огірки), ягід (полуниця, земляника), садових дерев і чагарників (вишня, смородина, малина, слива, абрикос). Норма добрива для підживлення на 1 кв. м. становить 3-5 г.

Аміачна селітра - велика сіль біло-рожевого кольору, вміст азоту 35-36%. Швидко засвоюється і посилює зростання рослини. Умови зберігання: водонепроникна тара і сухе місце (добрива швидко поглинає вологу і стежиться). 

Карбамід (сечовина) - характеризується підвищеним вмістом азоту (46%) і поступовим засвоєнням ґрунтом. Підживлення карбамідом краще робити навесні в нормі 20-22 г на 1 кв. м.


Сульфат амонію - кристалічна сіль з 21% вмістом азоту. Підходить для підживлення навесні і восени в кількості 25 г на 1 кв. м, повільно вимивається з ґрунту.

Вносити азотні добрива рекомендується в невеликих кількостях, але кілька разів за сезон.

Калійні добрива допомагають рослинам засвоювати вуглекислоту, роблять стійкими до посухи, перепадів температур, похолодання, шкідників, хвороб. Не вимиваються з ґрунту, вимагають глибокого внесення в землю і підходять для будь-яких ґрунтів.

Калійна сіль - порошок сірого кольору, який містить близько 40% калію. Час внесення - осінь, у кількості 15-20 г.

Сірчанокислий калій - містить 45-47% калію. Добре зберігається і не містить домішок. Для підживлення достатньо 10 г на 1 кв. м.

Хлористий калій - містить найбільшу кількість калію, близько 60%. Восени перекопують землю і додають добриво в нормі 22-25 г на кв. м.

Як калійне добриво застосовують золу.


Фосфор сприяє зростанню рослини, зав 'язуванню плодів, збільшенню та якості врожаю, підвищує стійкість до морозів. Довго зберігається в ґрунті, тому краще вносити восени, глибоко в землю.

Суперфосфат - порошок або гранули з вмістом 20% фосфору. Рекомендується розчиняти добриво у воді, 35-45 г на 1 кв. м. У період активного плодоношення змішувати з калійним добривом (18-20 г на 1 кв. м.).

Подвійний суперфосфат - подвійний вміст фосфору 40-45%. Дозування 15-20 г на кв. м. Не використовувати для плодоягідних культур.

Азотнофосфорнокалійні добрива розводять у воді або використовують сухими.

  • Дотримання правильних дозувань сприяють підвищенню та якості врожаю;
  • Становлять малу небезпеку для людського організму при вживанні овочів і плодів, удобрених азотофосфорнокалійними добривами;
  • Швидко вбираються ґрунтом і живлять рослини;
  • Підвищують родючість ґрунту;
  • Збільшують терміни зберігання врожаю;
  • Підвищують опірність рослин до хвороб, шкідників, заморозків і перепадів температури;
  • Комплексні добрива містять необхідні мікро і макроелементи в потрібних пропорціях;
  • Підсилюють ріст і цвітіння, зміцнюють коріння рослин;
  • Зручність застосування.

Застосування перевищених дозувань сприяє накопиченню нітратів, що приносить шкоду людині, призводить до втрати врожаю і загибелі рослини. Азот швидко вимивається з ґрунту, тому надмірне вживання сприяє потраплянню в ґрунтові води і річки.

Тільки безконтрольне і неправильне застосування добрив може завдати шкоди.

Рішення про доцільність використання мінеральних добрив на своїй ділянці кожен садівник приймає самостійно, орієнтуючись на свій досвід, стан рослин і ґрунту, врожайності, стійкості до морозів.