Більшість систем здорового харчування і дієт єдина в одній рекомендації: не можна голодувати. Звідси і популярна рекомендація живитися дробово.
Зміст матеріалу
Хоча здавалося б, навпаки: коли голодуєш — втрачаєш у вазі. Це вірно, якщо мова дійсно про голодування. Але не про дієту ж! Чи багато "ваги" піде за декілька годин перерви між їдою? Зате після — поїмо від душі. Якщо ж вистачає сили волі на те, щоб їсти рідко і помалу — організм голодує, починаючи при першій-ліпшій можливості накопичувати жир. А потім ми розповідаємо про неефективні дієти і свій унікальний організм, що видужує навіть від помідорів.
Виходить, голодування суперечить ідеї здорового харчування? При цьому лікувальне голодування застосовується давно і успішно. І для загального оздоровлення, і для корекції ваги.
Голодують від 1 до 20 − 25 діб і довше, одним або декількома курсами з перервами між ними для відновлення. Воду зазвичай не обмежують, але для любителів екстриму є і метод сухого голодування. При правильному застосуванні він вважається цілком безпечним, т. до. вода "робиться" в самому організмі при розщеплюванні глікогену або жирів. Невеликий дефіцит води є присутнім, але вважається цілком допустимим при 3−4-дневном голодуванні.
Звичайно, до сухого голодування протипоказань більше — зате цей варіант сприяє якнайшвидшому досягненню результату.
Чого ж ми домагаємося? У межі — оздоровлення і зниження надмірної ваги. У процесі ж голодування — переходу на ендогенне живлення, за рахунок накопичених "ресурсів". Тобто — надмірній жировій тканині.
Але навіть тут все лише здається очевидним.
Жирова тканина "береться", передусім, з вуглеводів. Точніше, надмірних вуглеводів.
Організм споживає стільки вуглеводів, скільки йому треба. Їмо більше, ніж витрачаємо — надлишок запасається у вигляді жиру. Ось тільки витратити цей запас ми не устигаємо. Варто рівню глюкози в крові знизитися, ми негайно "підкріплюємося". Частенько, знову з лишком. І так далі.
При голодуванні ми запускаємо зворотний процес.
Спочатку організм звично споживає вуглеводи, розщеплюючи запасений в м'язах і печінки глікоген. Запас витрачається за добу. Вуглеводів більше немає, але відмовитися від них ми не поспішаємо, перетворюючи у вуглеводи частину амінокислот. Звідки? З м'язів. Пам'ятайте, на низьковуглеводних дієтах пропонувалося їсти досить білку, щоб компенсувати можливі втрати м'язової маси? І там, і тут процеси схожі. Тільки при голодуванні втрати білку не компенсуються.
Втім, білки — далеко не оптимальне джерело енергії, і її все одно не вистачить. Навіть враховуючи, що при голодуванні істотно сповільнюється обмін речовин.
І незабаром організм перемикається на резервне джерело живлення — жири.
Голодування экстремальнее кетогенних дієт, тут усе більш стисло. Наприклад, в дієті Аткинса перший етап — досягнення стану кетозу — триває 2 − 3 тижні. При голодуванні перехід на ендогенне живлення — кетоз — відбувається приблизно на 7−8-й день. При сухому голодуванні — через 2 − 3 дні. Так що ці способи можуть комбінуватися: сухе голодування до входу в кетоз і далі — звичайне голодування із вживанням води.
Вважається, що після цього(але раніше це сенсу не має!) можна починати вихід з голодування.
У кетозі голодування може тривати ще 15 − 20 днів. У кетозі стан різко покращується, і вважається, що далі голодування проходить легше, ніж на початку. Звичайно! Живлення-то тепер вдосталь!
Виходить, що суть тривалого лікувального голодування приблизно та ж, що і у кетодиет.
Природно, такий жорсткий метод оздоровлення має свої свідчення і протипоказання і вимагає обов'язкового контролю лікаря!
Та і проводити скількись тривалі голодування передбачається в стаціонарі. Звичайно, багато хто голодує самостійно — не даремно адже видані стільки книг для самостійного використання.
Але хоч би з лікарем проконсультуйтеся! Можуть з'ясуватися нюанси, добре відомі медикам, — а ось для нас з вами зовсім не очевидні.
Але є і інший підхід до оздоровчого голодування. Не такий ефектний і швидкодіючий, зате далекий від екстриму.
…